Пластик у меблях: сміття, яке варто перетворити на бізнес

Пластикове сміття - в експортний продукт

Пластик у меблях made in Ukraine чи імпорт? Кілька тижнів тому я мала розмову з керівником фабрики, яка виготовляє шкільні меблі в Україні. Ми обговорювали матеріали, які вони використовують, і раптом я почула фразу, що стала тригером для глибшого занурення: «Ми щокварталу імпортуємо 4 фури пластикової фурнітури — з Португалії, Туреччини, Китаю». Це тисячі комплектів спинок, сидінь, накладок, елементів конструкцій — і всі вони зроблені з пластику. Переважно вторинного.

щоквартально лише одна меблева фабрика в Україні 
імпортує 4 фури пластикової фурнітури

І ось тут виникає запитання: чому ми не виробляємо це в Україні?

Пластикова фурнітура для меблів: імпортна залежність

Більшість пластикової фурнітури для меблів — це литі вироби з полімерів, зокрема поліпропілену, полістиролу чи ABS. Все частіше для таких виробів використовують вторинну сировину — якщо її властивості відповідають технічним вимогам. Проте в Україні такі потужності — одиничні. Наприклад, представник компанії YUJIN Олег Харченко на панельній дискусії під час Українського Полімерного форуму 2025 розповів, що їхнє обладнання здатне лити будь-яку форму, необхідну меблевикам. Проблема — вартість прес-форми і тираж. Якщо замовлення менше 100 000 одиниць, виробництво нерентабельне. А ще — дефіцит інженерів і токарів, які можуть зробити ефективну форму в Україні. Як приклад — прес-форма з Австрії, виготовлена підлітками-практикантами з технічного ліцею. Її вартість перевищує 100 тис. євро, але вона точно відповідає виробничим потребам і розрахована на мільйони циклів лиття.

Серед українських компаній, які вже освоїли виробництво деталей з пластику в меблях — ЕТЕРА ПЛАСТ, що спеціалізується на литві пластикової фурнітури для меблів і виготовленні металевих деталей для меблів. Компанія демонструє стабільне зростання доходів, а їхня готовність працювати з національними меблевиками створює додану вартість усередині країни.

Ще один перспективний приклад — RECAST PLASTIC, що займається виготовленням функціональних предметів з переробленого пластику, зокрема меблів, із гарантійним терміном експлуатації до 50 років. Це приклад довговічного дизайну на основі циркулярної економіки.

Меблі від RECAST PLASTIC з переробленого пластику із гарантійним терміном експлуатації до 50 років.

За даними Chem Courier, попит на поліпропілен, який використовується для виготовлення меблевої фурнітури, у 2024 році склав 105 тис. тонн. Це на 4% більше, ніж у 2023-му, незважаючи на загальне зменшення імпорту на 19% порівняно з 2021 роком. Основним джерелом імпорту залишається Саудівська Аравія (46%). Це підкреслює імпортну залежність української галузі та водночас — можливість заміщення частини цього обсягу локальним виробництвом на основі вторинного ПП.

ПЕТ, поліефіри та вторинна сировина — що і скільки ми імпортуємо

За даними ITC TradeMap:

  • імпорт ПЕТ-гранул (код 3907.61) досяг у 2024 році $175 млн;
  • імпорт штапельного поліефірного волокна (5503.20) — понад $20 млн;
  • імпорт відходів пластику (3915.90) — лише $0.6 млн; за середньою вартістю вторинного ПЕТ близько 1200 євро за тонну це еквівалентно приблизно 500 тоннам. Порівняно з тим, що в Україні щороку утворюється понад 1 млн тонн пластикових відходів, ці обсяги імпорту виглядають мізерно. Це підкреслює, наскільки слабкою залишається система збору та переробки пластику всередині країни.
  • імпорт готового холлофайбера чи синтепону (5507.00) — близько $4 млн.

Пластик в Україну їде вантажівками — і рідко повертається назад у вигляді переробленої сировини. Водночас, як розповіли представники компанії ECO-VTOR, що займаються переробкою ПЕТ-пляшок, вони змушені імпортувати сировину з Європи — через хронічний дефіцит вторинного пластику в Україні.

Ще один приклад втілення принципів сталого виробництва в меблевій галузі — компанія К.ТЕКС, член Української Асоціації Меблевиків. Мʼякі меблі, матраци, подушки та ковдри – є одними з ключових продуктів, для яких компанія виготовляє наповнювачі на основі переробленої ПЕТ-сировини та вторинної текстильної сировини.

У лінійці продукції К.ТЕКС — синтепон, кулькові наповнювачі, а також наповнювачі з механічно переробленого текстилю. Завдяки сучасним технологіям, компанія забезпечує високі технічні характеристики матеріалів (відновлюваність, повітропроникність, гіпоалергенність), що відповідають вимогам українських і європейських меблевиків.

Мʼякі меблі з наповнювачами від К-текс

К.ТЕКС активно запрошує меблеві компанії до запуску циркулярних проєктів, де виробничі залишки, списані тканини або старі вироби не потрапляють на звалище, а перетворюються на якісний продукт із високою доданою вартістю.

Якщо Ваша меблева компанія має текстильні залишки або списані матеріали? Розгляньте співпрацю з К.ТЕКС для запуску повного циклу переробки: від відходів — до нових наповнювачів або свідомого мерчу.

Чому в Україні не вистачає сировини?

Відповідь дають офіційні дані Міністерства інфраструктури: у 2023 році в Україні утворилося понад 9 млн тонн побутових відходів, з них 1 млн тонн — пластик. Водночас лише 8,75% з них потрапили на сортувальні лінії. Решта — поховані на полігонах або розкидані довкіллям.

у 2023 році в Україні утворилося понад 9 млн тонн побутових відходів, з них 1 млн тонн — пластик. Водночас лише 8,75% з них потрапили на сортувальні лінії.

Для порівняння: у 2024 році імпортовано лише близько 500 тонн відходів пластику (код 3915.90) — це крапля в морі на фоні понад мільйона тонн потенційної вторинної сировини, яка утворюється в країні. При цьому середня вартість тонни імпортованого вторинного ПЕТ становить близько 1200 євро.

Факт: Україна має потенціал генерувати сотні тисяч тонн вторинного ПЕТ і поліпропілену, але через слабку систему збору й сортування більшість цієї сировини втрачається, створюючи замість економічної вигоди екологічні проблеми.

До того ж, за оцінкою Держстату, кількість виробників готових виробів із полімерів зменшилася на 15% порівняно з 2021 роком. Найбільше підприємств працює у будівельному секторі, а ось меблевий напрямок поки що майже не представлений. І дарма. У трійці лідерів за кількістю виробництв — Київська, Дніпропетровська і Харківська області, тобто регіони, де є й меблевики, і потенційні партнери з переробки.

А скільки треба пластику на один диван?

Багатьох здивує: холлофайбер — це теж пластик. А саме — штапельне поліефірне волокно. Мʼякі меблі виготовляються з використанням наповнювачів на його основі. Ось скільки йде сировини на 1 стандартний диван:

МатеріалПлоща, м²Вага, кгОб’єм, м³Призначення
Холлофайбер кульки2–30,15–0,25подушки
Синтепон3-3,50,3–0,50,01–0,025обтягування
Нетканий холлофайбер0,5–10,1–0,20,003–0,007підлокітники

Висновки: з відходу — до експортного продукту

Український бізнес у меблевій сфері вже імпортує пластик і готові вироби з нього. Але логічним наступним кроком є створення власної інфраструктури вторинної переробки й виробництва компонентів в Україні.

  • Попит існує: від шкільних меблів до м’яких диванів, від матраців до офісних стільців.
  • Імпорт доводить, що сировина потрібна й використовується.
  • Бізнес готовий до переходу — якщо з’являться партнери, які запропонують якісну вторинну сировину.

Замість пластику на полігоні — меблі з пластику, пластик у подушках, сидіннях, конструкціях.
І це вже не екологічна мрія, а інвестиційна ніша з реальними обсягами ринку. Бажаєте розглянути таку інвестиційну можливість? Давайте обговоримо!

Tags:

Comments are closed