Пластик у меблях made in Ukraine чи імпорт? Кілька тижнів тому я мала розмову з керівником фабрики, яка виготовляє шкільні меблі в Україні. Ми обговорювали матеріали, які вони використовують, і раптом я почула фразу, що стала тригером для глибшого занурення: «Ми щокварталу імпортуємо 4 фури пластикової фурнітури — з Португалії, Туреччини, Китаю». Це тисячі комплектів спинок, сидінь, накладок, елементів конструкцій — і всі вони зроблені з пластику. Переважно вторинного.
І ось тут виникає запитання: чому ми не виробляємо це в Україні?
Пластикова фурнітура для меблів: імпортна залежність
Більшість пластикової фурнітури для меблів — це литі вироби з полімерів, зокрема поліпропілену, полістиролу чи ABS. Все частіше для таких виробів використовують вторинну сировину — якщо її властивості відповідають технічним вимогам. Проте в Україні такі потужності — одиничні. Наприклад, представник компанії YUJIN Олег Харченко на панельній дискусії під час Українського Полімерного форуму 2025 розповів, що їхнє обладнання здатне лити будь-яку форму, необхідну меблевикам. Проблема — вартість прес-форми і тираж. Якщо замовлення менше 100 000 одиниць, виробництво нерентабельне. А ще — дефіцит інженерів і токарів, які можуть зробити ефективну форму в Україні. Як приклад — прес-форма з Австрії, виготовлена підлітками-практикантами з технічного ліцею. Її вартість перевищує 100 тис. євро, але вона точно відповідає виробничим потребам і розрахована на мільйони циклів лиття.
Серед українських компаній, які вже освоїли виробництво деталей з пластику в меблях — ЕТЕРА ПЛАСТ, що спеціалізується на литві пластикової фурнітури для меблів і виготовленні металевих деталей для меблів. Компанія демонструє стабільне зростання доходів, а їхня готовність працювати з національними меблевиками створює додану вартість усередині країни.
Ще один перспективний приклад — RECAST PLASTIC, що займається виготовленням функціональних предметів з переробленого пластику, зокрема меблів, із гарантійним терміном експлуатації до 50 років. Це приклад довговічного дизайну на основі циркулярної економіки.
За даними Chem Courier, попит на поліпропілен, який використовується для виготовлення меблевої фурнітури, у 2024 році склав 105 тис. тонн. Це на 4% більше, ніж у 2023-му, незважаючи на загальне зменшення імпорту на 19% порівняно з 2021 роком. Основним джерелом імпорту залишається Саудівська Аравія (46%). Це підкреслює імпортну залежність української галузі та водночас — можливість заміщення частини цього обсягу локальним виробництвом на основі вторинного ПП.
ПЕТ, поліефіри та вторинна сировина — що і скільки ми імпортуємо
За даними ITC TradeMap:
- імпорт ПЕТ-гранул (код 3907.61) досяг у 2024 році $175 млн;
- імпорт штапельного поліефірного волокна (5503.20) — понад $20 млн;
- імпорт відходів пластику (3915.90) — лише $0.6 млн; за середньою вартістю вторинного ПЕТ близько 1200 євро за тонну це еквівалентно приблизно 500 тоннам. Порівняно з тим, що в Україні щороку утворюється понад 1 млн тонн пластикових відходів, ці обсяги імпорту виглядають мізерно. Це підкреслює, наскільки слабкою залишається система збору та переробки пластику всередині країни.
- імпорт готового холлофайбера чи синтепону (5507.00) — близько $4 млн.
Пластик в Україну їде вантажівками — і рідко повертається назад у вигляді переробленої сировини. Водночас, як розповіли представники компанії ECO-VTOR, що займаються переробкою ПЕТ-пляшок, вони змушені імпортувати сировину з Європи — через хронічний дефіцит вторинного пластику в Україні.
Ще один приклад втілення принципів сталого виробництва в меблевій галузі — компанія К.ТЕКС, член Української Асоціації Меблевиків. Мʼякі меблі, матраци, подушки та ковдри – є одними з ключових продуктів, для яких компанія виготовляє наповнювачі на основі переробленої ПЕТ-сировини та вторинної текстильної сировини.
У лінійці продукції К.ТЕКС — синтепон, кулькові наповнювачі, а також наповнювачі з механічно переробленого текстилю. Завдяки сучасним технологіям, компанія забезпечує високі технічні характеристики матеріалів (відновлюваність, повітропроникність, гіпоалергенність), що відповідають вимогам українських і європейських меблевиків.
К.ТЕКС активно запрошує меблеві компанії до запуску циркулярних проєктів, де виробничі залишки, списані тканини або старі вироби не потрапляють на звалище, а перетворюються на якісний продукт із високою доданою вартістю.
Якщо Ваша меблева компанія має текстильні залишки або списані матеріали? Розгляньте співпрацю з К.ТЕКС для запуску повного циклу переробки: від відходів — до нових наповнювачів або свідомого мерчу.
Чому в Україні не вистачає сировини?
Відповідь дають офіційні дані Міністерства інфраструктури: у 2023 році в Україні утворилося понад 9 млн тонн побутових відходів, з них 1 млн тонн — пластик. Водночас лише 8,75% з них потрапили на сортувальні лінії. Решта — поховані на полігонах або розкидані довкіллям.
Для порівняння: у 2024 році імпортовано лише близько 500 тонн відходів пластику (код 3915.90) — це крапля в морі на фоні понад мільйона тонн потенційної вторинної сировини, яка утворюється в країні. При цьому середня вартість тонни імпортованого вторинного ПЕТ становить близько 1200 євро.
Факт: Україна має потенціал генерувати сотні тисяч тонн вторинного ПЕТ і поліпропілену, але через слабку систему збору й сортування більшість цієї сировини втрачається, створюючи замість економічної вигоди екологічні проблеми.
До того ж, за оцінкою Держстату, кількість виробників готових виробів із полімерів зменшилася на 15% порівняно з 2021 роком. Найбільше підприємств працює у будівельному секторі, а ось меблевий напрямок поки що майже не представлений. І дарма. У трійці лідерів за кількістю виробництв — Київська, Дніпропетровська і Харківська області, тобто регіони, де є й меблевики, і потенційні партнери з переробки.
А скільки треба пластику на один диван?
Багатьох здивує: холлофайбер — це теж пластик. А саме — штапельне поліефірне волокно. Мʼякі меблі виготовляються з використанням наповнювачів на його основі. Ось скільки йде сировини на 1 стандартний диван:
| Матеріал | Площа, м² | Вага, кг | Об’єм, м³ | Призначення |
|---|---|---|---|---|
| Холлофайбер кульки | — | 2–3 | 0,15–0,25 | подушки |
| Синтепон | 3-3,5 | 0,3–0,5 | 0,01–0,025 | обтягування |
| Нетканий холлофайбер | 0,5–1 | 0,1–0,2 | 0,003–0,007 | підлокітники |
Висновки: з відходу — до експортного продукту
Український бізнес у меблевій сфері вже імпортує пластик і готові вироби з нього. Але логічним наступним кроком є створення власної інфраструктури вторинної переробки й виробництва компонентів в Україні.
- Попит існує: від шкільних меблів до м’яких диванів, від матраців до офісних стільців.
- Імпорт доводить, що сировина потрібна й використовується.
- Бізнес готовий до переходу — якщо з’являться партнери, які запропонують якісну вторинну сировину.
Замість пластику на полігоні — меблі з пластику, пластик у подушках, сидіннях, конструкціях.
І це вже не екологічна мрія, а інвестиційна ніша з реальними обсягами ринку. Бажаєте розглянути таку інвестиційну можливість? Давайте обговоримо!
Comments are closed